Індивідуальні форми методичної роботи з педагогами дошкільного навчального закладу

 Сучасне суспільство вимагає від дошкільної освіти  динамізму та оновлення. Рівень загальної та фахової підготовки педагогів дошкільних навчальних закладів, навіть одразу ж після закінчення вищого навчального закладу, не відповідає вимогам сьогодення. Розбудова українського дошкілля потребує істотно нової системи роботи педагогів. Вирішення цього завдання безпосередньо пов’язано з організацією методичної роботи.

Методична робота в дошкільному навчальному закладі має спонукати вихователя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяти збагаченню педагогічного колективу знахідками, допомагати молодим вихователям переймати майстерність у більш досвідчених колег. Головне – вибудовуватися на особистісно-зорієнтованих засадах.

Індивідуальні форми:

·         Творчий звіт вихователя

·         Співбесіда з вихователями

·         Самоосвіта вихователя

·         Звіт про курсову перепідготовку

·         Взаємовідвідування занять та режимних моментів

·         Робота з молодими кадрами (наставництво)

·         Відкриті заходи

·         Доповідь, виступ

Розвиток особистості педагога нерозривно пов’язано з його прагненням до самостійного поповнення своїх знань. Тому самоосвіта педагога є найважливішою індивідуальною формою методичної роботи.

Самоосвіта – це самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об’єктивних потреб дошкільного закладу, із різних джерел – додатково до тих, що здобуті в базових навчальних закладах. Самоосвіту можна визначити як систему і процес надбання необхідних знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці, чи поза ним. Як процес оволодіння знаннями вона тісно пов’язана з самовихованням і є складовою частиною.

Форми самоосвіти різноманітні:

•   робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями, монографіями, каталогами;

•   участь у роботі тренінгів, конференцій, науково-практичних семінарів;

•   отримання консультацій спеціалістів практичних центрів, профільних кафедр системи післядипломної освіти;

•   вивчення і творче застосування досягнень перспективного педагогічного досвіду, упровадження інноваційних розробок;

•   ведення власної картотеки з обраної проблеми;

•   робота з банком діагностичних і корекційно-розвивальних програм в районних (міських) методичних центрах тощо.