(Володимир Леві. Сім правил для всіх)

1. Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання мусить бути корисним, чи не так? Ніхто не суперечить. Але караючий забуває подумати…
2. Якщо у вас є сумніви: карати або не карати, не карайте! Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі і не рішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань про всяк випадок!
3. За один раз – одне. Навіть якщо вчинків здійснено відразу кілька, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по одному – за кожний переступ. Салат із покарань – страва не для дитячої душі.
4. Термін давності. Краще не карати, чим карати із запізненням. Деякі, занадто послідовні вихователі лають і карають дітей за провину, яка викрилась через місяць, а то й рік (щось украв, зіпсував, накапостив…) забуваючи, що навіть у суворих дорослих законах береться до уваги термін давності правопорушень. Ризик вселити думку про можливу безкарність не такий страшний, як ризик затримки душевного розвитку.
5. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто, ніби нічого і не було. Про старі гріхи жодного слова. Не заважайте починати життя спочатку.
6. Без приниження. Хоч би що, яка б не сталася провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як торжество вашої сили над дитячою слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ми несправедливі, покарання подіє лише в зворотному напрямі.
7. Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання має боятися, не вашого гніву, а вашого засмучення…
За дефіциту любові покаранням стає саме життя, і тоді покарання прагнуть як останнього шансу на любов.

 Стиль виховання дитини в сім’ї.
 (тест для батьків)

Шановні батьки!
Виберіть, будь ласка, один із трьох варіантів відповідей на кожне запитання.
5. Дитина вередує, відмовляється їсти те, що завжди їла. Ви:
а) дасте дитині іншу страву;
б) дозволите вийти з-за столу;
в) не випустите доти, доки не з’їсть усе, що ви їй пропонуєте.
6. Ваша дитина, повернувшись із прогулянки, плаче, тому що загубила свою улюблену іграшку – ведмедика. Ви:
а) йдете у двір шукати іграшку;
б) посумуєте з дитиною;
в) заспокоїте дитину, промовляючи, щоб не плакала через дрібниці.
7. Ваша дитина «прилипла» до телевізора замість того, щоб лягти спати. Ви:
а) мовчки вимикнете телевізор;
б) запитаєте, що потрібно їй, щоб розпочати підготовку до сну (може просто посидіти із нею поруч);
в) почнете сварити дитину за непослух.
8. Ваша дитина розкидала всі іграшки по підлозі, не бажаючи їх прибирати. Ви:
а) частину іграшок приберете самі в недоступне для дитини місце (хай посумує за ними);
б) запропонуєте свою допомогу у прибиранні;
в) караєте дитину.
Вказівки для вихователя: підрахуйте, яких відповідей більше – а, б, в.
«а» - авторитарне виховання, за якого визначається право дитини та прийняття її потреб.
«б» - стиль виховання, за якого визначається право дитини на особистий досвід та помилки, акцент – навчити брати відповідальність за себе та свої вчинки.
«в» - виховання без особливих спроб зрозуміти дитину, основні методи – нотація та покарання.

"Добра мати... добрий батько..."

Варіант відповідей: ''так". "ні", "не знаю".
1. На деякі вчинки дитини Ви часто реагуєте вибухом потім шкодуєте про це.
2. Деколи Ви користуєтесь допомогою або порадами інших осіб, коли не знаєте як реагувати на поведінку Вашої дитини.
3. Ваша інтуїція і досвід - кращі порадники у вихованні дитини.
4. Деколи Вам трапляється довіряти дитині секрет, який би Ви нікому іншому не розказали.
5. Вас ображає негативна думка інших людей про Вашу дитину?
6. Вам траплялося просити у дитини вибачення?
7. Чи вважаєте Ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
8. Помічаєте Ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує Вас?
9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі Вашої дитини.
10. Чи можете Ви утриматися від купівлі іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші) тому, що знаєте: вдома їх є багато?
11. Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини - фізичне покарання (пасок).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
13. Ваша дитина завдає Вам більше турбот, аніж радощів.
14. Чи здається Вам, що Ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
15. Чи бувають у Вас прикрощі з вашою дитиною?
Обробка результатів: за кожну відповідь "так'' на запитання: 2. 4, 6, 8, 10, 12, 14 і за кожну відповідь "ні" на запитання: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 і 15 нарахуйте собі по 10 балів, за кожну відповідь "не знаю" на будь-яке запитання - по 5 балів. Підрахуйте загальну суму.
100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розу¬міння своєї дитини. Ваші судження і погляди - добрі союзники у розв'язанні різних виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, сповнена терплячості, вас можна ви¬знати прикладом для наслідування. До ідеалу вам не вистачає одного невеличкого кроку. Ним може стати думка вашої дитини. Ризикніть, спробуйте її з'ясуйте.
50-99 балів. Ви - на правильному шляху до кращого розу¬міння власної дитини. Свої тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви маєте розв'язати, починаючи з себе. Є кілька проблем, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. І не забувайте, що розуміти - не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.
0-49 балів. Здається, можна більш співчувати вашій дитині, аніж вам, оскільки її батьки не є добрими друзями і провідниками на важкому шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви й справді хочете щось зробити для своєї дитини спробуйте інакше. Можливо, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе своєчасними порадами. Це не буде легко, зате в майбутньому обернеться вдячністю і щасливим життям вашої дитини.